Збірник матеріалів для проведення екологічних свят

  Для керівників гуртків, вчителів,

 екологічно грамотних людей

 та усіх тих , хто прагне такими стати 

                           2011-2012

        Сценарії апробовані протягом 2010-2011 н.р. та першого півріччя 2011-2012 н. р. гуртківцями екологічного клубу «Зелений міст». Чудово сприймалися як юними акторами, так глядачами різних вікових категорій.

         Свята за цими сценаріями у нашому виконанні бачили у дитячому садку м. Великі Мости, у  міській раді  на святі багатодітних родин та гуртківці ЦДЮТ.

Література

1. «Театр і гра». Л.Артемова, Львів, 2002.
2. «Саду мого дивосвіт». Львів, Каменяр, 1990.
3. Всесвітня мережа INTERNET.

Вступ

Зірочка : Я зірочка, спустилася з неба,

          Щоб освітити путь святому Миколаю.

          Він в санчатах до дітей  роз’їжджає.

          Їм дарунки дає і щось питає.

          Чи вмієте молитися?

          Чи не любите сваритися?

          Чи слухняні ви в батьків?

          Чи не маєте гріхів?

Входять Медянички, Яблучка, Горішки, Цукерочки.

Медяничок 1 :Коли святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа

Мов вулик бджіл гуде.

Медяничок 2 : Там дітвора чекає

                         На срібних янголят,

                         Що із доріг безкраїх

                         На землю загостять.

Яблучко 1 : Бо добре знають діти,

                      Що ні сніжний танок,

                      Ані мороз, ні вітер

                     Не спинять їх санок

Яблучко 1 :А на санках – дарунки!

                    Ах, як багато їх!

            Для Саші, для Світланки,

            Для всіх-для всіх-для всіх!

Цукерочка 1 : Хто всім бідним помагає?

                          Хто добра не забуває?

                         Миколай!

Цукерочка 2 :Будьте ж, діти, завжди чемні –

                         Помагайте тим, хто темний,

                         Тим, хто впав, подайте руку,

                         Не вважайте то за муку.

Горішок 1 : Любіть маму, любіть тата,

                     Діда, бабцю, сестру, брата

                     І любіть свій рідний край –

                    Вас полюбить Миколай.

Горішок 2 :Подарунки приготує,

                    Всіх нас ними почастує.

                    Треба лиш не забувать –

                    Бога й рід свій шанувать.

Ведуча : Він ходить від хати до хати,

               Питається мами і тата.

              Чи є у вас чемна дитина,

              Дівчатко мале чи хлопчина?

              Для кожного має в торбинці

              Найкращі у світі гостинці.

          Просимо, святий Миколаю до нас!

Чути дзвіночки. На сцену входить Святий Миколай із Ангелами й подарунками.

Святий Миколай: Слава Ісусу Христу! Любі українські діти! Я прийшов до вас з далеких небесних просторів і приніс вам привіт і благословення від Бога, Отця нашого. Незабаром настане велике, радісне свято — Боже народження. Увесь світ на нього чекає, бо це — початок нового життя, шлях до добра й миру, шлях до квітучої весни й надія на щасливе життя в Україні. Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними обдарую; і чемних, і навіть не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

Чути плач. То Сергійко стоїть біля пожовклої Ялинки і плаче.

Святий Миколай:  Хто тут плаче? Кому тут погано?

Сергійко: Це я плачу.

Святий Миколай : Що з тобою трапилось, люба дитино?

Сергійко : Я не хотів… Я не думав, що так станеться… Я не вірив…

До Святого Миколая підходить Ангел, шепоче щось йому на вухо.

Святий Миколай : Знаю, знаю твою біду. Ти думав лише про себе та ще й слухав кого не треба. Та бачу, що дуже шкодуєш про свій вчинок.

Сергійко: Так. Ялиночка загинула. Це я її зрубав, це я її вбив. (плаче)

Святий Миколай : Так, шкода, але що вже можна вдіяти? (Стоїть в задумі)

На середину виходить Старший Ангел і звертається до дітей в залі.

Старший Ангел : Дорогі діти! Сьогодні чарівна ніч, коли стаються дива і чудеса. Зверніться до Святого, попросіть хай здійснить чудо і оживить Ялиночку. Попросимо Святого Миколая?

Діти із залу гуртом: ПРОСИМО!!!

Святий Миколай : Ну що ж, дорогі діточки. Я готовий вам допомогти, але Сергійко має пообіцяти що більше не буде ламати дерев, руйнувати пташині гнізда, стріляти з рогатки.

Ангелик 1 . до Сергійка. Обіцяй швидше!

Сергійко : Обіцяю! Обіцяю! І не лише сам , але й своїм друзям не дозволю цього робити.

Святий Миколай : В сьогоднішню чарівну ніч хай здійсниться ваше бажання. Ялиночко, оживи!

Ялиночка підводиться, скидає з себе пожовклу хвою. Дивується, як таке можливо.

Вибігають зайчики,білочка, радіють, що Ялинка жива і танцюють довкола неї. Веселяться. Раптом Ялиночка знову стала сумна. Святий питає

Святий Миколай : А тепер чому сумуєш, Ялиночко?

Ялиночка: Я радію, що жива, а сумно мені тому, що боюся. Інші знову підуть рубати ялинки на Різдво. Хто тоді нас врятує?

Хлопчик: Ми навчимося робити ялинкові композиції і будемо їх дарувати своїм сусідам, рідним та знайомим. І вони не будуть рубати Ялинок.

Сергійко : А я у дворі посаджу Ялинку і буду її прикрашати щороку, та рубати вже не буду.

Зайчик 1 :   Цю ялинку зелененьку,
                              Ні велику, ні маленьку,
                              Ми прикрасимо  і їй
                              Заспіваємо пісні.

Білочка : Білка принесе горішки,
                          Їжачок – гриби та шишки,
                         Ведмежатко – пряники
                         Та смачні медяники.

Зайчик 2 : Дятли, снігурі й синиці
                           Посідають на ялинці
                           Скажуть: «Пишну хвою
                           Ми прикрасимо собою».

Святий Миколай : От і добре. А для Сергійка і вас діточки є в мене ще один дарунок.

Святий Миколай вдаряє своїм посохом і в залі з’являється штучна ялинка

Святий Миколай : Оце для вас святкова ялиночка, вона не жива, а штучна. Тепер ви зможете святкувати Новий рік і Різдво з Ялинкою.

Ангелик 2: А я переконаний, що сьогодні у Ялинки і її сестричок з’явилося багато нових друзів. Чи не так, діти?

Діти: Так!

Отримавши подарунки, діти розповідають своєму гостю вірші, співають пісні, танцюють, прославляючи покровителя свого і всього світу Святого Миколая

Хлопчик :     Дорогий наш, любий Отче,

Щедрий Отче Миколаю!

Товариство наше хоче

По вкраїнському звичаю

Принести Тобі подяку

За твою опіку всяку

Ти ніколи не забув

Української дитини,

І до нас сюди прибув

Для веселої гостини.

Дівчинка:     Ми ніколи, Чудотворче,

Не забудем твоїх слів.

Будем добрі і слухняні,

Хай пропаде злість і гнів.

Ангелик 1 :Будете батьків любити,

В школі будете вважати

І чим зможете, будете

Всім убогим помагати!

Ангелик 2:    А тим, що люблять пустувати,

Антипко в темний кут

На пам’ятку поставить

Гнучкий з лозини прут!

Дівчинка : Святий Миколаю,

                   Прийди до нас з раю,

                   Принеси нам дари

                   Кожному до пари.

                   Цукерки смачненькі,

                   Булочки пухкенькі,

                   Книжечок багато

                   Читати у свято.

Дівчинка 2 : Свята жде чемненька доня.

                      Міцно стиснула долоні,

                      На колінця доня стала,

До святого промовляла

 Я вже, отче Миколаю,

Про горобчиків подбаю,

Кину їм насіння жменьку.

Нашу киценьку маленьку

Напою і нагодую.

І сама не вередую,

З’їм усе, що дасть матуся,

Потім Богу помолюся.

Бути чемною я хочу

І не хочу пустувати.

Чи не можна, добрий отче,

Подаруночок дістати?

А на ранок – два пакунки,

Два пакунки – прямо в ліжко!

А в пакунках подарунки :

Лялька, м’яч і гарна книжка.

Ведуча:       Повірте у казку, надію плекайте,

Любов у сердечках завжди зберігайте.

У світі багато залежить від вас.

І збудуться мрії, коли прийде час.

З досвіду роботи Ольги Сенюти : Сценарій цього екологічного дійства апробований у грудні 2011 року. Вік дітей, задіяних у виставі - від 5 до 12 років. Вік глядачів – без обмежень. Чудово сприймалася постановка і вихованцями дитячого садка, і членами багатодітних родин у міській раді.

Костюми легко підібрати або дещо переробити вже готові. Можна взагалі ошатно вбраним дітям одягнути наголівнички з малюнком героя, якого вони зображають. Найголовніше – це виховна роль провідної теми дійства – ЗБЕРЕЖІТЬ ЯЛИНКУ!!!

Свято зустрічі птахів

МЕТА : розширити і поглибити знання про весняні явища за допомогою художнього слова (Приліт птахів. Штучні домівки для птахів.), виховати любов до птахів, до природи, ознайомити з давніми народними звичаями зустрічі весни.

СЦЕНА : 1 «шпаківня» для інсценізації, надпис «Свято зустрічі птахів», малюнки птахів. Маски : сонячні промінці (2шт), квіти (3шт), віночок, костюм весни, вода у відерці, пшениця, шнур, черв’як, абетка, шпаки(2), ластівка, горобець, кішка.

МУЗИЧНИЙ ЗАПИС : пісня «Ой, минула вже зима».

ІНШІ АТРИБУТИ : шпаківні, стенд – зимуючі птахи.

ХІД СВЯТА

Cонечко :

День сьогодні буде сонячний             Побуваємо ми на святі,

Я всім обіцяю,                                     Святі зустрічі пташок.

Адже я казкове сонечко,                     Пропоную у розв’язці 

То ж я постараюсь.                             Незвичайний поворот.

                                     Теплі промінці свої

                                     Я на землю посилаю,

                                     Перші квіти весняні

                                    Розбудити я бажаю.

1-й Сонячний Промінчик :                2-й Сонячний Промінчик :

Годі, квіточки, вам спати                      А весна та чарівниця

Час  давно вже вам вставать.                Щиро вам несе гостинці.

Гляньте, сонечко сміється                     Пташка,рибка, звір на волі

В небі жайворонок в’ється                   Божа бджілка, квітка в полі –

В’ється, радісно співає                         Всі весною оживають

Він весну вам сповіщає.                       Весну-красну прославляють.

(Квіти пробуджуються, позіхають, встають).

1-ша Квітка : Що трапилось? Чую дзвін! Та звідки він?

2-га Квітка : Хто нас розбудив? Ми так солодко спали…(позіхає)

3-тя Квітка : Ой, а мені холодно, я змерзла.

1-ша Квітка :Я здогадалась! Мабуть, це вже весна.

2-га Квітка : То чому ж не чути співу пташок?

3-тя Квітка : І струмочки чомусь не дзюрчать…

1-ша Квітка : Певно, ми зашвидко прокинулись, давайте ще поспимо!

(Хочуть знову заснути, але промінчики настирливо будять їх дзвониками).

2-га Квітка : Ні, ви чуєте? Нас справді хтось хоче збудити.

1-й Сонячний Промінчик : Прокидайтесь, прокидайтесь, це ми – сонячні промінчики.

2-й Сонячний Промінчик : Досить спати, милі квіточки, на вас чекає велика справа!

3-тя Квітка : На нас? Але ж ми такі маленькі, безпомічні. Хіба ми можемо комусь допомогти?

1-й Сонячний Промінчик : Вставайте, будемо весну закликати, перелітних птахів зустрічати. Бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих. Здавна вважали, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи.

1-ша Квітка :                                          2-га Квітка :

Ми веселі квіточки,                                  Від землиці  - сили,

       Сонця любі діточки,                                 Й щоб дощі зросили.

Тягнемось до неба –                                 Будемо зростати,

Нам блакиті треба.                                   Радість дарувати.

3-тя Квітка : Ми тендітні квіточки,

                       Сонця й неба діточки,

                       Вісники весняні

                       Проліски духмяні.

2-й Сонячний Промінчик : Тож давайте, любі друзі, пісню заведемо,

Будем весну прославляти, веснянки співати!

Пісня «Ой, минула вже зима»

Ой, минула вже зима,                          Прилетіли журавлі

Снігу, льоду вже нема,                         Й соловеєчки малі.

Ой нема, ой нема,                                 Ой малі, ой малі,

Снігу, льоду вже нема/2 рази.             Соловеєчки малі/2 рази.

Лугом квіти вже цвітуть,                       Всі веснянку співаймо,

Вівці травку вже пасуть.                        Весну красну вітаймо.

Ой пасуть, ой пасуть,                             Вітаймо, вітаймо,

Вівці травку вже пасуть/2 рази.          Весну красну вітаймо/2 рази.

Діти :  Це куди подівся сніг                      З ним втекла сама Зима

  З гірки біля дому?                                   По одній дорозі,

  Він струмочками побіг,                           Гляньте – льоду вже нема,

  Не догнати нікому.                                    І нема морозів!

  Бач, трава зазеленіла,                              По усіх усюдах пісня лине-

  Чуєш, річка зашуміла,                             Усе пробуджує від сну,

  Пісня лине над полями,                            І всі комашки, всі рослини

  Небо кличе журавлями.                            Вітають чарівну весну!

Там струмок веде свою                             Весна іде, весна іде

Пісеньку в долині,                                     Весну вітайте, діти!

Скоро проліски в гаю                               Пташиний спів вона несе,

Заквітують сині.                                        Тепло і перші квіти.

Під оплески виходить Весна.

Весна : Добрий день всім гостям свята

  Знаю, ви мене чекали,

  І пісні мені співали.

  Зла зима мене не пускала,

  Холодними снігами замітала,

  Але ви її прогнали,

  І мене, свою весну дружно врятували.

  Вийшла я з лісу, лугові вклонилась,

  Від вітру і сонця луг зазеленився,

  А до мене трави у полях сміялись,

  А за ними в лузі квіти зацвітали.

Ведуча : Весняночко-паняночко, де ти зимувала?

Весна : У садочку на пеньочку пряла на сорочку.

Ведуча : Ой Весна-Весна, днем красна, що ти нам, Весно, принесла?

Весна : Принесла вам літечко, щоб родило житечко. А ще принесла я вам свято «День зустрічі птахів», бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих!

Я – Весна-красна                        Ягнятам – травицю,

У синій хустинці.                         Гусятам – водицю,

Принесла усім                             Каченятам – ряску,

У скриньці гостинці.                   А малятам – ласку!

Ведуча : Віддавна вважали, що тепло приносять саме перелітні птахи. Обряд зустрічі птахів влаштовували 22 березня на свято Сорока Святих. Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів, їх називали «жайворонками» чи «голубами» (роздає дітям «жайворонків»).

Рано-вранці діти брали частину цього печива і підвішували його на фруктових деревах. Решту тримали до обіду. Коли вилазили на дерево, то приказували:

Діти разом : Пташок викликаю  з теплого краю,

                      Летіть соловейки  на нашу земельку.

                      Спішіть ластівоньки пасти корівоньки!

Ведуча-дитина : Після цього стежили за тим, коли над ними пролетить якийсь птах. Це була добра ознака. Особливо раділи, якщо над головами з’являлись дикі гуси. Кожен брав соломинку і жбурляв услід птахам. Діти, імітуючи рухи, приказували : «Гуси-гуси! Нате вам на гніздечко, і на здоров’ячко, а нам на тепло!»

Ведуча : Весна-красна, ми дуже раді тебе вітати у нашому краю. Ми раді твоїм дарункам – теплу, сонечку, першим квітам. А свято, яке ти нам принесла, святкують разом із нами сотні діточок – для пташок вони готують тисячі штучних домівок. Ми любимо наших пернатих друзів, адже вони – незамінні помічники в боротьбі з шкідниками полів, лісів і садів.

Ведуча-дитина :  Птахи-непосиди. Вони летять за тисячі кілометрів, а потім знову повертаються назад. Мандрують перелітні птахи по-різному. Одні – поодинці, інші – великими зграями. Але завжди вони летять одними і тим же шляхом. Як же пташки знають, куди летіти, хто їм показує дорогу? 

Ведуча : Більшість вчених вважає, що птахи звіряють напрям по сонцю і зіркам. Довгий час вважали, що молоді птахи летять вслід за старими, однак виявилось, що це не так. У зозуль, наприклад, старі птахи летять окремо від молодих. Отже, з’являючись на світ, птахи уже знають, куди вони повинні летіти з настанням холоду і за яким маршрутом.

Ведуча-дитина :  Знають вони і те, коли потрібно вирушати в дорогу і що перед великим шляхом треба нагуляти жир, що підтримувати сили в далекому і важливому перельоті. Адже декотрі з них долають відстань 8000 км без жодної зупинки.

Ведуча : Діти, сьогодні до нас на свято завітала пташечка – ластівка. Де ти, ластівко, літала, де ти зиму зимувала?

  Ластівка : За лісами, за горами,     В них весела новина –

                     Я носила телеграми,       Повертається весна!

Ведуча-дитина : А зараз послухайте кілька правил побудови пташиних будиночків. Запам’ятайте! Не можна будувати пташині будиночки з фанери, бо в них холодно і неспокійно – фанера звукопроникна.

Дошки вистругують рубанком тільки з однієї сторони, всередині будиночків вони повинні залишатися не виструганими, щоб пташки могли чіплятися за них лапками.

Ведуча : Кришки будиночків краще зробити не плоскими, а випуклими, щоб з них краще стікала дощова вода.

Птахи не поселяться в будиночку, якщо вхідний отвір або льоток буде занадто вузьким або занадто широким.

Ведуча-дитина : Пташиний будинок треба збити так, щоб у ньому ніде не було щілин.

Синичник повинен бути глибоким і тісним – так зручніше синицям.

Будиночок для мухоловок і горихвісток пофарбуйте зсередини крейдою – це подобається синицям.

Дитина : Майструвати не лінились,           Лунає клич з усіх країв

        Все в нас зроблено на лад,                  Лунає клич з-за гір, з ріки

        Всі будиночки готові,                          Весна прийшла, давай шпаків

       І пташки уже летять.                           У гості просимо! Шпаки!!!

Горобець : Дім новий! Кому? Шпакам?   Я – розумний молодець,

            Захоплю його я сам.                       Славний хлопець-горобець!

            Я шпакам, я шпакам                        Цінь-цвірінь – Плиг-плиг-плиг.

            Теремок цей не віддам!                 В дім новенький на поріг.

(Ховається за одну шпаківню)

Прилітають шпаки ( Хлопчик і дівчинка)

Шпак-хлопчик : Ми у ріднім краї знову,

                 А чи все нам тут готове?

                 Де б нам сісти, відпочити,

                Та водиченьки попити? ( Побачили шпаківні)

                 О! Збудували нам доми,

                 Ну й доми, як тереми.

Ведуча : Прилетіли! Прилетіли! Прилетіли вже шпаки!

Ведуча-дитина :  Зачекайте, любі птиці, вам дамо зерна й водиці.

( Відеречко з водою і сиплять пшеницю).

Горобець : Гей, шпаки, летіть сюди, до зерна і до води!

Шпак-дівчинка : (поївши)

            Збудували нам доми,

            Не доми, а тереми.

            Тихше, галас не здіймаймо,

            Краще парами ставаймо.

            Зараз ми вперед підемо

            І в хатиночку зайдемо.

Пара шпаків : Ну ходім, ну ходім!

            Нас чекає новий дім.

            Ох, до чого ж гарний він –

            Тепло, затишно у нім!

Горобець (визирає з-за шпаківні) :    (Передражнюючи шпаків)

Тут  живуть вже пожильці,          Ох, до чого ж гарний дім,

Неабихто – горобці!                    Тепло, затишно у нім!

Пара шпаків : Горобці, ану тікайте!

Горобець : Не втечу і не лякайте!

Пара шпаків : Забирайся звідси враз – дім збудовано для нас!

Горобець : Я будинок цей люблю, звідси й кроку не ступлю!

Пара шпаків : Що нам діяти-робити, де ми, бідні, будем жити?(плачуть)

Ведуча : Заспокойтеся, малі,

               Киньте сльози і жалі,

              Ми вас виручим з біди.

              Гей, усі, ходіть сюди!

( Всі оточують ведучу, про щось домовляються, а потім роблять з мотузки петлю, розкладають її на землі, а всередину кладуть черв’яка).

  Ведуча-дитина : А виходь, горобець,

                               Подивись, горобець,

                              Ось лежить черв’ячок,

                              Солоденький бочок.

  Горобець : (визирає) Черв’ячка кортить мені,

                                     Може, з’їсти, а чи ні.(вилітає зі шпаківні)

Ведуча : Ти, горобчику, не бійся,

                Зерно клюй, води напийся,

               Черв’ячком поласуй теж.

(Горобець починає клювати черв’яка, шпаки в цей час швидко затягують петлю)

Ведуча-дитина : А тепер вже не втечеш!

Горобець :  Що ви робите? Пустіть!

                    Може, вам набридло жить?

                    Знайте вдачу ви мою,

                   Я вас всіх один поб’ю!

Ведуча : Тихше, тихше, ба який!

                Зерно клюй, водичку пий!

                Ось тобі черв’ячок,

                Солоденький бочок.

                З’їж його, поласуй трішки.

(З’являється кішка)

  Пара шпаків : Кішка! Кішка! Кішка!

( Всі втікають, горобець стрибає на одній нозі, намагається вирватися з петлі. Кішка повільно підкрадається до нього. Горобець від страху завмирає на місці)

  Кішка : (улесливо)Ну, горобчику, стрибай,

            Не втомились ніжки?

            Ти потрапив, так і знай     Горобець, горобець,

            В пазурі до кішки.               З’їм тебе я – і кінець!

  Горобець :  Що ж це буде з горобцем?

                     Кішка з’їсть мене живцем!

                     Ой рятуйте, всі сюди!!!

Пара шпаків : Добре, виручим з біди!

(Шпаки визволяють горобця з петлі і всі розлітаються. Кішка стрибає на те місце, де був горобець, але вже пізно).

Кішка : От невдача так невдача!

              Ну нехай вже буде так.

              Я за птахом не заплачу,

              Худорлявий, м’яса мало, -

              Їсти я б його не стала.(Облизуючись, іде геть)

Горобець і шпаки злітаються знову.

Горобець :  Друзі, щира дяка вам

                     Хату вашу я віддам.

                     До побачення, прощайте!

                     А за клопіт – вибачайте.

Пара шпаків : Ти шпаків не забувай, в гості, друже, прилітай!

Шпак-хлопчик : У шпаків сьогодні свято,

                              Прилетіли ми в садок,

                              І на свято в нашу хату

                              Щиро кличем всіх діток.

Шпак-дівчинка : Повернулися ми з півдня

                              В свій садок у рідний край,

                              І весну-красну принесли

                              Мальовничий дивограй.                

  Ведуча : Ось яка оказія сталася з нашими першими гостями – шпаками і забіякою-горобцем. А ось чи можна вивішувати шпаківні, синичники, мухолов очники одразу в один час? На це питання нам дасть відповідь Абетка природничих знань.

  Абетка природничих знань : Добрий день, дорогі друзі. Я – Абетка природничих знань, вітаю вас зі святом зустрічі птахів. Для того, щоб ваші домівки заселяли потрібні господарі, їх не можна вивішувати всіх одразу.

Шпаківні і трясогузочники розвішують з 20 березня до 10 квітня, тобто під час прильоту хазяїв, синичники – до 15-20 квітня, а мухоловочники будуть доречні тільки до 1 травня.

  Ведуча :    Сумним і нецікавим було б наше життя без птахів. І справді, уявіть собі весну без пташиного співу, теплі ночі без тьохкання солов’їв, ліси без кування зозуль чи степи без орлиного клекоту. А в наших містах живуть вірні супутники людини – горобці, голуби, ворони, гайворони і багато інших птахів. Усі вони милують око своїм забарвленням – часом яскравим, а інколи – скромним,  але витончено шляхетним.

       З досвіду роботи Ольги Сенюти : Сценарій апробовано у березні 2011 року. Вік дітей, задіяних у виставі – від 5 до 10 років. Вік глядачів – без обмежень. У любому віці цікаво ознайомитися із звичаями та повір’ями свого народу. Костюми нескладні, можна скористатися тематичними наголівничками.

ЕКОЛОГІЧНЕ СВЯТО “ЗАХИСТІТЬ МЕНЕ ВІД ЛИХА І ЗЛА, БО Я ЩЕ ДИТИНА МАЛА”

Мета : навчити дітей оцінювати стилі поведінки людей, відрізняти жорстоке поводження з дітьми від гуманного й засуджувати його. Знайомити з правами дитини. Розвивати пам’ять, мислення, уяву. Виховувати почуття власної гідності, любов до дітей та природи.

  Зал прикрашений плакатами із зображенням весняних і літніх квітів із яскравими підписами назв. Між ними – плакати із зазначенням прав дітей, які обговорюються по ходу свята. З червоних, зелених, голубих і жовтих атласних стрічок на шторах викладені ромашки, проліски, трава.

Захід розрахований  на  дітей молодшого шкільного віку.

Дійові особи : Ведуча, Дівчинка, Хлопчик, Природа-Чарівниця, Ромашка, Тюльпан, Троянда, Нарцис, Будяк, Баба Карга, Конвалія, Квіточка Брат-і-Сестра( 2 дітей )        .

ХІД СВЯТА

Ведуча : Діти, як і дорослі, мають права, які захищає міжнародна організація – Комісія з прав дитини. 20 листопада 2010 року виповнюється 21 рік з дня прийняття Генеральною асамблеєю ООН “ Конвенції про права дитини”.Ця конвенція являє собою міжнародний правовий акт, прийнятий Організацією Об’єднаних Націй . Вона містить у собі принципи, які проголошують надання кожній дитині належних людських прав. Для світової цивілізації кінець ХIX - початок ХХ століття виявився складним періодом. Людство, досягнувши феноменального розвитку в науці та техніці, не змогло подолати загострення глобальних світових проблем.

Страждає світ дорослих – страждає світ дітей. Життєвий досвід не лише свідчить, а й вчить : не буде дітей -  не буде держави...

Діти - дзеркало будь-якої держави, вони її майбутнє. У дітей повинні бути свої права. Конвенція про права дитини – це найбільше усвідомлення її прав, прийняте міжнародним товариством, після чого права дитини отримали силу міжнародного права.

 Сьогодні ми згадаємо деякі ваші найголовніші права. А щоб вам було легше це зробити, спробуйте уявити, нібито ви – квіти на лужку, і всі ви різні, але зростаєте на одній землі, на нашій рідній і багатій українській землі.

Виходять двоє дітей.

Он повзе комашка,                 Глянь, яка чудова

Он хлюпоче річка.                 Наша Україна.

Не зривай ромашку,              Журавлі над лугом

Не топчи травичку.                Линуть рівним клином.

В зелені діброва,                    Будь природі другом,

В китицях ліщина.                  Батьківщині – сином.

                        Я – частинка України,

                        ЇЇ серця тихий стук.

                        Подих вітру, цвіт калини,

                        Усміх неба, грому звук.

 Ведуча. А свято мені допоможе провести Природа Чарівниця, мати цих квіточок та її помічниця.

Природа- Чарівниця : Ці квіти, милі та ласкаві,

                                       Мені всміхаються й тобі

                                       Їх цвіт рясний в зелених травах –

                                       Мов озеречка чарівні.

Дівчинка: Є багато квіток запашних,

                  Кожна квітка красу свою має.

                  Та гарніші завжди поміж них

                  Ті, що квітнуть у рідному краю.

На фоні музики починають говорити  діти – квіти.

Ромашка : Я гарненька і тендітна,         Троянда : Ні! Найкраща квітка я!

            Личенько біленьке маю.                          Знана вродонька моя,

            Найулюбленіша квітка,                           Ніжні пахощі мої

            І про це тут кожен знає!                          Любі та приємні всім.

                        Нарцис :      Я найкращий від усіх,

                                              Недаремно звуть нарцис.

                                              Не вбираюсь у жупан,

                                              Бачите – я справжній пан.

\З куточка кімнати чути чийсь плач.\

Ведуча : Хто там плаче у куточку

                У рожевенькій сорочці?

       Будяк : Та це я!

              Доленька гірка моя :

              Вас он люблять, доглядають,

              А мене лиш обминають.

                                       Тюльпан : Негаразд чинити так.

                                                          Ну то й що, що ти будяк ?

                                                          З нами ти завжди привітний

                                                          І в природі теж помітний.

Ведуча : І дорослий, і дитина,

                І пташина, і тварина,

                І метелик, і жучок,

                І маленький будячок –

                Всі, хто є на білім світі,

                Мають право бути й жити!

Ведуча - А тепер, діти, подумайте і скажіть : які ваші найголовніші права допомогла пригадати ця сценка?

Підсумовується сказане :

• кожна дитина має право на життя;
• дитина має право, щоб до неї ставилися, як до рівної з усіма.

Ведуча : Молодці! Тож давайте потішимо сумного будячка, щоб у нього висохли слізки.

Діти-квіти промовляють по черзі ( по 2 рядки ) закличку за віршем Марії Познанської  « Здрастуй, сонечко!» :

Усміхаймось сонечку : - Здрастуй, золоте !

Усміхаймось квітоньці : - хай вона цвіте !

Усміхаймось дощику : - Лийся, мов з відра !

Дітям усміхаймося, зичмо їм добра !

Природа –Чарівниця ( показуючи на конвалію) :

Сестра нарцисів, лілій ніжних

І неповторна серед них,

Цвіте, прекрасна білосніжна

Конвалія в лісах моїх.

Мов наречена з тонким станом

Стоїть всміхається й мені.

А запах ніжний незрівнянний,

П’янкий мов чари весняні.

Конвалія : Мене зірвать- зганьбити вроду...

                   На жаль знаходяться й такі-

                   Бездумно нівечать природу,

                   Пакують квіти у мішки.

                   А потім нишком, мов злодії,

                  Лісів красу на торг везуть.

                  З пучком конвалій лиходії

                  Свою ж і совість продають.

Ведуча: Ми захистимо тебе наша люба подруго, а ще дізнаємося більше про права дітей :

 Отже, діти мають право на щасливе дитинство.

Конвалія: І жодна дитина не може бути продана чи викрадена, адже це злочин.

Аж тут з’являється Баба Карга, роззирається.

Баба Карга : О, галява, повна квітів ! ( Звертається до дітей )

                        Я ж люблю їх, правда, діти ?

Підходить до квітки, що має назву “брат-і-сестра” ( двоє дітей стоять, узявшись за руки, можуть бути близнюки ).

  Баба Карга : Дивина : одне стебло,

                          А дві квітки тут зросло.

                          Залишу, давай, одненьку,

                          Другу ж заберу собі.

  Брат-і-сестра ( перша дитина ) : Ні ! Бабусенько рідненька,

                                                          Пошкодуй, так не роби !

  Брат-і-сестра ( друга дитина ) : Разом жити ми повинні,

                                                             Нас, малих, не розлучай.  

Обоє : Разом ми одна родина,

            Ти, бабусю, пам’ятай.

Ромашка і Нарцис : Нам земля – то батько й мати,

                                     Всі ми – сестри і брати.

Троянда і Тюльпан : Ми – сім’я, тож знай і ти.

Баба Карга : Хоч нема рідні у мене, зрозуміла я, проте,

                        Берегти родину треба, бо родина – то святе.

Торкнувшись кожної квітки, Баба Карга виходить.

  Ведуча : Давайте разом пригадаємо ті ваші права, на які вказує розмова квітів з Бабою Каргою.

  Підсумовується сказане :

• усі діти мають право жити зі своїми батьками, й нікому не дозволено їх розлучати ;
• жодна дитина не може бути скривджена й зневажена ;
• дитина має право спокійно жити в своїй оселі і почуватися в ній господарем.

Звучить пісня «Барви рідної землі»

Ведуча : Оскільки мова сьогодні йшла про дитячі права та про природу, доречно згадати і про обов’язки дітей щодо чарівниці природи, а саме – берегти природу.

 Багатьом рослинам загрожує знищення, тож їх занесено до Червоної Книги України. Їх 110 видів, деякі з них ще зустрічаються в наших лісах,полях. Діти, може ви знаєте рідкісні види рослин.

Діти  :  пролісок, шафран.

Дівчинка:   Я знаю -  квіточка сон-трава, і віршика про неї знаю.

В народі є таке повір’я:                     Я не зірву вас, прощавайте,

       Якщо ти  хочеш міцно спать,             Без вас я бачу милі сни;

       Піди якогось надвечір’я                     Ростіть собі, та завітайте

       У ліс, щоб сон-трави нарвать.           До нас наступної весни.                                       

Ведуча : Молодці, діти ! Я впевнилася, що ви знайомі зі своїми правами. Нагадаю ще раз : якщо когось із вас будуть кривдити й принижувати, а чи хтось жорстоко поводитиметься з вами, обов’язково звертайтеся за допомогою до батьків і близьких людей,  в дитячому садку – до вихователя, няні чи завідувачки, у школі – до вчителя.

  Діти

Щоб квітла Україна                                    У донечки, у сина

Із сонцем, з вітерцем,                                  Калинонька росте.

Кожнісінька родина                                    Матуся Україна

Плекає деревце.                                           Всім дякує за те,

Той вишеньку,                                             За вишеньку, за яблуньку

Той яблуньку,                                              За сосну, за дубок.                                 

Той дуб, а той горіх.                                   І за такий пахучий

Для того, щоб прикрасити                          Віночок із гілок.

Свій батьківський поріг.

Звучить пісня «Зелений світ»

Ведуча : Завершимо ж ми свято ось як : зараз усі гуртом прикрасимо дерево квіточками,  які допомогли нам провести свято.

  Діти з ведучою виконують колективну аплікацію. Коли роботу завершено, ведуча дякує всім  присутнім за увагу і допомогу

Ведуча : Дорогі діти , шановні гості. Щиро дякуємо за участь у святі! Воно вийшло з вашою допомогою яскраве і цікаве. Маю щиру надію, що сьогодні ви дізналися багато нового і цікавого, пригадали або вивчили свої права та обов’язки.  Діти  повинні бути щасливі, і ми, дорослі, будемо намагатися робити їх життя світлим ,чистим і наповненим радістю.

З досвіду роботи Ольги Сенюти : сценарій вперше апробовано у листопаді 2010 року. Вік дітей, задіяних у святі – від 5 до 9 років. Нескладний цікавий текст, ролі, близькі і знайомі дітям – ось запорука успіху. Спеціальних костюмів не потрібно, ошатно одягнуті діти – це саме те, що потрібно. Бабі Карзі можна одягнути велику картату хустку та довгу спідницю, Природі-Чарівниці – віночок із штучних квіточок на голову, можна зелену спідничку. А далі вмикаємо фантазію та підключаємо дітей, які з радістю долучаються до святкового дійства.

Удачі у всіх починаннях!